1 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,
2 та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос!
3 І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.
4 І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.
5 Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!
6 Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
7 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого!
8 Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.
9 А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння у Господа!
10 І Господь звелів рибі, і вона викинула Йону на суходіл. |
