1 Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.
2 щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
3 Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,
4 коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,
5 ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села.
6 Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!
7 і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!
8 Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.
9 Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
10 Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
11 Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
12 коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,
13 і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.
14 Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду.
15 Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,
16 обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!
17 Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа! |
